Офіційний сайт Глухівського коледжу СНАУ

ІСТОРІЯ ГЛУХІВСЬКОГО КОЛЕДЖУ СУМСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Витоки історії коледжу знаходяться в далекому XIX столітті. Буржуазні реформи 60-70-х років XIX століття в Російській імперії надзвичайно прискорили соціально-економічний розвиток країни, в тому числі і Глухівщини.

Навколо Глухова тоді працювало понад 20 різноманітних цукрових і винокуренних заводів, більшість з яких належали добре відомому в дореволюційній Росії цукрозаводчику та меценату, Таємному раднику Н.А.Терещенку.

Для цих заводів потрібні були кваліфіковані робітники, які б володіли навиками роботи на сучасних, на той час, станках та машинах. Навчального закладу, в якому б готували таких спеціалістів у Глухові не було, і тому глухівчани звернулися з проханням про допомогу до свого земляка – Н.А. Терещенка.

Знаменитий глухівчанин, який присвятив благоустрою рідного міста все своє життя та значну частину коштів, погодився, але виставив при цьому дві умови: по-перше, щоб училищу було присвоєно його ім'я, а по-друге, щоб половину випускників направляли на роботу на його заводи.
Мешканці міста погодилися з умовами Терещенка, і в середині 1898 року він на свої кошти придбав приміщення колишніх військових казарм /зараз це навчальний корпус № 1/. Маючи великий вплив на місцеві органи влади, Н.А.Терещенко зробив все, щоб прискорити відкриття училища в Глухові.
14 січня 1899 року Департамент Державної економії Держради в Міністерстві освіти прийняв постанову про заснування в Глухові ремісничого училища: "Заснувати з 1 липня 1899 року в м. Глухові Чернігівської губернії ремісниче училище імені Таємного радника Н.А.Терещенка".
Розпочались роботи по переобладнанню казарм під навчальний корпус училища. Були обладнані всім необхідним аудиторії, кабінети, майстерні з механічним і столярно-модельним відділеннями, бібліотека.
Було запрошено на роботу 7 викладачів різного профілю, для яких Н.А.Терещенко придбав під гуртожиток будинок на Веригіно /окраїні Глухова/.
У вересні 1899 року відбувся перший прийом юнаків до училища.
Попечитель Київського учбового округу повідомляв 9 жовтня 1899 року Міністру освіти:
"22 вересня цього року почались заняття в Глухівському ремісничому училищі імені Таємного радника Н.А.Терещенка при 32 учнях".
Учнями училища були діти глухівчан, які платили за навчання своїх дітей по 7 крб. за півріччя.
Училище розташовувалося у двох приміщеннях /зараз вони з'єднані в один навчальний корпус № 1/. На другому поверсі навчального корпусу знаходились три аудиторії, викладацька, актова /молитовна/ зала, кабінети фізики і креслення. На першому поверсі були допоміжні приміщення і карцер для порушників дисципліни.
На першому поверсі другого навчального корпусу розташовувались слюсарно-токарні, а на другому поверсі - столярно-модельні майстерні.
Головну увагу в училищі приділяли вивченню фізики, паровим котлам і машинам, технології металів, металорізальним станкам і кресленню.
Крім них, під час навчання вивчали російську мову, математику, геометрію, технологію дерева, малювання з натури, рахівництво. Велика увага приділялася формуванню практичних навиків роботи на виробництві (ґрунтовна практична підготовка випускників навчального закладу червоною лінією проходить через всю історію існування коледжу, є особливо актуальною сьогодні).
Цікавість представляє тогочасний графік навчального процесу. Так теоретичні заняття в училищі проводилися кожного дня з 8.30 до 12 години. З 12 до 14 годин була перерва, а з 14 до 18 - праця в навчальних майстернях. Заняття в училищі розпочинались 15 серпня, а закінчувалися 1 травня з перервою на Різдвяні свята /25 грудня - 7 січня/. Екзамени приймались на всіх 3-х курсах у травні. З 1 травня по 15 липня кожного дня учні працювали з 8.30 до 16 години в навчальних майстернях для одержання практичних навиків зі спеціальності. Протягом всього навчання учні і викладачі регулярно відвідували цукрові і винокуренні заводи Глухівського повіту, які належали Н.А.Терещенку.
Перший випуск 7 майстрів слюсарно-механічної справи відбувся у липні 1902 року. Всіх випускників було направлено на заводи Хутора Михайлівського і Свеси.
До революції відбулось 16 випусків ремісничого училища. Атестати майстрів слюсарно-механічної або столярно-модельної справи одержали 446 випускників ремісничого училища. Всі вони працювали на цукрових і винокуренних заводах, інших механізованих підприємствах Чернігівської губернії механіками, машиністами, токарями, слюсарями, столярами-модельщиками та ін.
Йшли роки, відбувалися зміни в економічному та політичному житті країни. Змінювався і навчальний заклад. У 1913 році училище було реорганізовано в 4-класне ремісниче училище вищого типу, яке проіснувало до 1917 року.
Бурхливі події революції 1917 року, громадянська війна, остаточний прихід на Україну більшовиків викликали чергові реорганізації навчального закладу.
У 1919 році Глухівське ремісниче училище було перетворене в професійно-технічну школу з 3-річним терміном навчання, у якій готували техніків-механіків з холодної обробки металів. При профтехшколі існувала кустпромшкола з підготовки ремісничих кадрів для сільськогосподарських підприємств.
У 1924 році профтехшколу закінчив О.І.Мальчевський, в майбутньому генерал-лейтенант Радянської Армії, у 1926 - М.Ф.Сухаренко, двічі Герой Соціалістичної праці, лауреат Державної премії, Ф.Ф.Опадчий - Герой Радянського Союзу, Заслужений льотчик-випробувач СРСР, в 1927 - Г.Л.Хіміч - Герой Соціалістичної праці, лауреат Державної премії, доктор технічних наук, головний конструктор заводу "Уралмаш" та багато інших.
Масове створення на початку 30-х років минулого століття колгоспів, радгоспів і МТС та оснащення їх новими вітчизняними тракторами, автомобілями та складними сільськогосподарськими машинами вимагало підготовки висококваліфікованих спеціалістів для сільського господарства.
Тому в 1929 році профтехшкола була реорганізована в Глухівський технікум механізації сільського господарства з чотирирічним терміном навчання для підготовки техніків-механіків сільського господарства. Перший набір у 1929 році складав 90 чоловік.
З 1930 по 1941 рік технікум закінчили 660 техніків-механіків та 50 техніків-технологів з первинної обробки коноплі, які працювали механіками в колгоспах, радгоспах, МТС.
Наступна сторінка історії навчального закладу пов'язана з трагічними 40-ми.
Йшов червень 1941 року. Державні екзамени склали всі 92 випускники технікуму. Радості не було меж, ніхто не думав, не гадав, що 22 червня 1941 року із заходу на наш край насуне коричнева чума. Не стало чути оркестру, обличчя випускників й викладачів стали суворими. Усе перекреслено - випускний вечір, пісні, танці.
Війна... Вручення свідоцтв про закінчення технікуму було відкладено, їх вручали випускникам тільки 1 липня 1941 р.
Залишились пусті аудиторії, кабінети, сотні учнів, випускників і викладачів у перші дні війни пішли на фронт боронити рідну землю, воювати з ворогом. На два роки припинилась робота навчального закладу.
Випускники технікуму, учні і викладачі боролись із загарбниками на всіх фронтах, у партизанських загонах, в підпіллі.
Під час фашистської окупації Глухова /7.09.41р. - 30.08.43р./ технікум був пограбований фашистами, а його навчальні корпуси, бібліотека, майстерні зруйновані, цінне обладнання вивезено до Німеччини.
Добре обладнані до війни кабінети і лабораторії лежали в руїнах. Нанесений окупантами технікуму збиток складав у післявоєнних цінах 825 тис. крб.
Після звільнення Глухова 30 серпня 1943 року військами 60-армії під командуванням генерала І.Д.Черняхівського в технікумі почались підготовчі роботи до відновлення занять.
До технікуму прибув у жовтні 1943 р. заступник директора з навчальної роботи М.І.Майський, якого наказом №164 від 26.10.1943 року Народний комісаріат земельних справ України призначив першим післявоєнним директором навчального закладу. Цим же наказом передбачалось розпочати заняття з 15 грудня 1943 року.
Глухівський технікум механізації сільського господарства був одним з перших технікумів України, що розпочав свою роботу у 1943 році, коли ще точилися жорстокі бої з ворогом на території України.
Після закінчення Великої Вітчизняної війни до зруйнованого ворогом технікуму в 1945 році повернулось багато його учнів і викладачів, демобілізованих з лав Радянської Армії. В травні 1945 року Наркомат земельних справ України прийняв постанову про відкриття в Глухівському технікумі нового відділення - електрифікації сільського господарства.

У 1949 році було відкрите заочне відділення для підготовки техніків-механіків, а у 1958 році - для підготовки техніків-електриків. За кожною спеціальністю приймали по 90 чоловік.
У 1966 році було відкрите відділення гідромеліорації, в 1967 - механізації гідромеліоративних робіт, яке з 1966 по 1973 рік закінчили 379 чол.

У грудні 1970 року на посаду директора технікуму був призначений Л.Г.Рябой, за ініціативою і під керівництвом якого був розроблений перспективний план розвитку технікуму, яким передбачалось будівництво навчально-лабораторного і громадського корпусів, гуртожитків для учнів, їдальні, житлових будинків для викладачів, навчальних полігонів, нових кабінетів і лабораторій, стрілецького тиру та інших об'єктів. Цей план був успішно втілений в життя протягом 70-х-80-х років.
В 1971 році було відкрито відділення промислового та цивільного будівництва, яке пізніше змінило назву на відділення сільськогосподарського будівництва, а потім - будівництва та експлуатації будівель і споруд
У 1991 році навчальний заклад став політехнікумом ім. С.А. Ковпака, а у 1994 році його було реорганізовано в Глухівський агротехнічний коледж ім. С.А. Ковпака, чиє ім'я він отримав ще в 1968 році.
На кінець XX століття припадає відкриття наймолодших відділень: у 1997 році було відкрите відділення бухгалтерського обліку, в 2001 році - організації виробництва.

З 2002 року директором коледжу працює "Відмінник аграрної освіти України" А.В.Литвиненко, який успішно продовжує справу своїх попередників: велику увагу приділяє зміцненню та модернізації матеріально-технічної бази, комп'ютеризації навчального процесу, створенню належних побутових умов для студентів, запровадженню в навчальний процес сучасних педагогічних технологій. Саме під його керівництвом відбулися останні зміни: у 2003 році Глухівський коледж став структурною ланкою Сумського національного аграрного університету та розпочали готувати фахівців із спеціальності "Фінанси"; з 2005 року розпочали готувати фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр. На 2009 рік припадає появи ще двох спеціальностей - "Організація та регулювання дорожнього руху" і "Обслуговування комп'ютерних систем і мереж".

Сьогодні коледж є одним із найбільших аграрних вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації на Україні, потужним навчально-виховним центром, в якому за денною та заочною формами навчається більше 1500 студентів, здійснюється підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр з 3-х та молодший спеціаліст з 8-ти спеціальностей. За заочною формою ведеться підготовка молодших спеціалістів з 5-и спеціальностей.
Історія навчального закладу є надбанням багатьох поколінь співробітників та студентів.

Творимо історію разом!